Debian Repository HOWTO

Власником авторських прав на цей документ, Debian Repository HOWTO, є Aaron Isotton, (c) 2002-2003. Дозволяється копіювати, розповсюджувати та/або змінювати цей документ на засадах GNU Free Documentation License, версії 1.1 або будь-якої наступної версії, опублікованої Фондом вільного програмного забезпечення (Free Software Foundation); без тексту передньої обкладинки і без тексту задньої обкладинки.

Зворотній зв'язок до цього документу є дуже бажаним. Надсилайте ваші вдосконалення, коментарі та критику за адресою <[email protected]>.

Структура тек автоматичного сховища зі стандартними для Debian архітектурами та розділами виглядає приблизно так:

(початок вашого сховища) 
| 
+-dists
  | 
  |-stable
  | |-main
  | | |-binary-alpha 
  | | |-binary-arm
  | | |-binary-...
  | | +-source 
  | |-contrib
  | | |-binary-alpha 
  | | |-binary-arm
  | | |-binary-...
  | | +-source 
  | +-non-free
  |   |-binary-alpha
  |   |-binary-arm
  |   |-binary-...
  |   +-source
  |
  |-testing 
  | |-main
  | | |-binary-alpha 
  | | |-binary-arm
  | | |-binary-...
  | | +-source 
  | |-contrib
  | | |-binary-alpha 
  | | |-binary-arm
  | | |-binary-...
  | | +-source 
  | +-non-free
  |   |-binary-alpha
  |   |-binary-arm
  |   |-binary-...
  |   +-source
  |
  +-unstable 
    |-main
    | |-binary-alpha 
    | |-binary-arm
    | |-binary-...
    | +-source 
    |-contrib
    | |-binary-alpha 
    | |-binary-arm
    | |-binary-...
    | +-source 
    +-non-free
      |-binary-alpha
      |-binary-arm
      |-binary-...
      +-source

Вільні пакунки йдуть в розділ main; невільні — в non-free, а вільні, які залежать від невільних — в contrib. На сьогоднішній день Debian підтримує 11 архітектур; я опустив більшість з них задля стислості.

В кожній теці binary-* знаходиться файл Packages.gz та необов'язковий файл Release; кожна тека source містить Sources.gz та необов'язковий файл Release. Зверніть увагу, що пакунки не повинні знаходитись у тій же теці, що й індексні файли, оскільки в індексних файлах вказуються шляхи для кожного пакунка окремо; фактично, вони можуть знаходитись в сховищі будь-де. Це дозволяє створювати пули(pools).

Ви вільні створювати багато збірок і розділів та називати їх, як вам довподоби; назви тих, що я використовував в прикладі співпадають з тими, що використовуються в Debian. Ви можете, наприклад, створити збірки current і beta (замість stable, testing і unstable), та розділи foo, bar, baz і qux (замість main, contrib та non-free).

Хоча ви вільні називати розділи як вам заманеться, загалом гарної ідеєю є використання стандартних назв Debian, звичних для користувачів Debian.

Тривіальні сховища складаються з однієї кореневої теки та стількох підтек, скільки ви хочете. Оскільки користувачам доведеться вказувати шлях до початку сховища та відносний шлях між початком та текою з індексними файлами, ви вільні робити все, що вам заманеться (навіть поміщати все до кореневої теки сховища; тоді відносним шляхом буде просто “/”).

(початок вашого сховища)
|
|-binary
+-source

Команда dpkg-scanpackages генерує файл Packages, а dpkg-scansources — відповідно, файл Sources.

Обидві вони виводять результат на stdout; отже, щоб згенерувати стиснені файли, ви можете використати ланцюжок команд, подібний до такого: dpkg-scanpackages параметри | gzip -9c > Packages.gz.

Ці утиліти працюють схожим чином; вони обидві приймають два параметра (насправді їх може бути більше, але я не хочу в це детально занурюватись; ви можете почитати man-сторінки, якщо хочете дізнатись більше); перший параметр — це тека в якій знаходяться пакунки, а другий — файл override. Для простих сховищ файли override нам не потрібні, але, оскільки цей параметр є обов'язковим, ми просто вказуємо /dev/null.

dpkg-scanpackages сканує .deb-пакунки; dpkg-scansources сканує .dsc-файли. Тому, потрібно поміщати файли .orig.gz, .diff.gz та .dsc разом. Файли .changes не потрібні.

Тому, якщо у вас тривіальне сховище, схоже на те, що ми розглядали вище (Приклад 2, “Тривіальне сховище з двома підтеками”), ви можете створити два індексні файли наступним чином:

$ cd my-repository
$ dpkg-scanpackages binary /dev/null | gzip -9c > binary/Packages.gz
$ dpkg-scansources source /dev/null | gzip -9c > source/Sources.gz

Якщо у вас складне сховище (Приклад 1, “Типове сховище Debian”), то вам потрібно буде написати деякі сценарії, щоб автоматизувати цей процес.

Ви могли б також використати параметр pathprefix обох утиліт, щоб дещо спростити їх синтаксис; залишмо це, як вправу для читача (це задокументовано в man-сторінках).

Якщо ви хочете надати користувачам вашого сховища можливість використовувати „приколювання“ (Pinning) пакунків, вам потрібно включити файл Release до кожної теки з індексними файлами. (Ви можете дізнатись більше про приколювання пакунків, прочитавши APT HOWTO).

Файли Release є простими і короткими файлами наступної форми:

Archive: збірка
Component: розділ
Origin: ВашаКомпанія
Label: сховище Debian ВашоїКомпанії
Architecture: архітектура

Важливо правильно задати значення полів Archive та Architecture, оскільки саме вони використовуються для приколювання пакунків. Інші поля менш важливі.

У випадку автоматичних сховищ, розподіл пакунків по різноманітних теках дуже швидко перетвориться на некероване жахіття. Це також марнотратство дискового простору та пропускної здатності, оскільки багато пакунків є однаковими для різних архітектур (наприклад, документація).

В таких випадках можливим вирішенням проблеми є пул (pool). Пул — це додаткова підтека кореневої теки сховища, в якій знаходяться всі пакунки (двійкові для усіх архітектур, збірок та розділів, а також всі джерельні). Витончено комбінуючи дії файлів override (які не розглядаються в даному документі) та сценаріїв, ви можете уникнути багатьох проблем. Чудовим прикладом сховища з використанням пулу є власне сховище Debian.

Пули можуть стати в нагоді лише для великих сховищ; я ніколи не займався їх створенням і не думаю, що така потреба виникне в найближчому майбутньому, ось чому я не пояснюю тут яким чином вони створюються. Якщо ви вважаєте, що такий розділ необхідно додати, не соромтесь, напишіть його та зв'яжіться зі мною.

Різні інструменти можуть автоматизувати та полегшити створення архівів Debian; я склав список найвідоміших з них.

apt-ftparchive використовується для переміщення набору пакунків до сховища належної структури, яку мають офіційні сховища Debian. Ця команда є частиною пакунку apt-utils.

apt-move використовується для переміщення набору пакунків до сховища належної структури, яку маються офіційні сховища Debian.